Фундаменти і його види

Стрічковий фундамент.
Фундаментна стрічка робиться з бетону, оскільки він має гарну міцність на стиск. Як правило, стрічка виконується з бетону з категорією міцності по осьовому стискові В15 – у ґрунті або опалубці. Якщо фундамент планується укладати в опалубці, траншея в нижній частині повинна бути ширше фундаментної стрічки на 1-1.5 дм із кожної сторони. Це дозволить установити опалубку на 3-4 дм висотою.

Якщо виконання стрічкового фундаменту відбувається безпосередньо в ґрунті, рити котлован випливає відповідно до параметрів стрічки. Дно й стінки траншеї вистилають гідроізоляційною плівкою. Вона, як і опалубка, запобіжить витіканню цементу із суміші бетону. Це сприяє придбанню бетонним розчином відповідної до міцності. Для посилення твердості й несучої здатності фундаментної стрічки використовується технологія армування. Її здійснюють за допомогою поздовжніх стрижнів, замкнених хомутами, які не дозволяють під час бетонування зміщатися стрижням. Товщина стрічки з армуванням становить 3-4 дм, а ширина залежить від навантажень (приблизно 6-8 дм). Неармована кладка повинна мати розміри вище 4 х 8 дм. Щоб запобігти утворенню тріщин, необхідно виконати армування стрічки проти усадки будинку. Воно складається зі стрижнів і сіток діаметром 0.6 див, які з’єднуються хомутами між собою.

Фундаментна плита.
Робота, пов’язана із закладкою традиційного фундаменту, вимагає чималих працезатрат. Найпростіший спосіб — будівництво на фундаментній плиті. У такому випадку не потрібно рити глибокі котловани, досить забрати рослинний шар. Підготовлене місце заповнюють щебенями або гравієм, що охороняє від підсмоктування води. На готову підставу укладають пінополістирол. Також підійде екструдирований пінополістирол, він має гарну стійкість на стиск. На пінополістирол укладають фундаментну плиту. Вона повинна бути зверху й знизу армована. Звичайно для цього застосовується сітка із гніздами 1.5 на 1.5 дм із дроту діаметром 0.5 – 0.6 см. Уся поверхня плити армується, а ділянки, на які опираються стіни, в добавок армуються стрижнями Бутобетон для фундаменту При будівництві індивідуальних будинків найбільше поширення одержали бетонні фундаменти, що полягає із втопленого в бетонну суміш наповнювача: великого гравію, каменю, щебенів, цегельного бою і т.д..

Для бетонного фундаменту необхідно вирити траншею. Опалубкою служать стінки траншеї, тому не потрібна закупівля дорогої деревини. Часто ґрунт під час укладання бетону попадає у свіжий бетон, що знижує його міцність. Важливо правильно розподіляти вийнятий ґрунт із траншеї, щоб уникнути забруднення бетону.

При зведенні фундаменту використовується бутобетон. Відсотків сорок його обсягу займають шматки бетону й камені. Використання бутобетону дозволяє заощадити бетонну суміш. При виготовленні фундаменту легко припуститися помилки, яка може привести до непереборних дефектів. Однієї з найпоширеніших помилок є використання пухкого, шаруватого каменю, що приводить до виникнення дефектів. При зведенні фундаменту багато припускаються помилки, коли бутобетон закладають за технологією зведення фундаментних стін. У підсумку такий фундамент дає тріщини.
Правильна кладка бутобетону починається з укладення в траншею одного шару каменів. Після чого всі зазори заливаються бетоном. Потім випливає другий шар бетону в хаотичному порядку й знову все заливається бетонною масою. Як верхній, так і нижній шар бетону повинен бути не менш 15 сантиметрів. У випадку якщо товщина буде менше, те камені продавлять підставу.

При зведенні стовпчастих і стрічкових залізобетонних фундаментів припускаються помилки, коли шар монтажного бетону не укладається під підставу арматур. Цей шар забезпечує рівну поверхню для того, щоб у майбутньому не виникли дефекти у фундаменті.

Evrohouse - информационно-аналитический обзор о строительстве и ремонте